Розвиток творчих здібностей учнів. Робота з обдарованими дітьми

 вчитель математики

 Володимирівської ЗШ І-ІІІ ступенів

Петрівського району

Розвиток творчих здібностей учнів. Робота з обдарованими дітьми.

Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю.

Корисні правила-поради. Математика є засобом вивчення багатьох дисциплін, а розвинене логічне мислення сприяє засвоєнню гуманітарних предметів. Пізнавальні інтереси мають низку переваг. Творчі здібності людини слід визнати найістотнішою складовою її інтелекту, а завдання їх розвитку — одним із найважливіших у педагогічній роботі. Обдарованість, здібності дитини проявляються і розвиваються протягом усього життя.

     Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.

      На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень — завтрашній активний член суспільства.

      Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

      Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

      Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно-розуміння причинно-наслідкових зв'язків є обов'язковою умовою розвивального навчання.

      Пам'ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.

     Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.

      Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

Ці корисні правила-поради — тільки невеличка частинка, тільки вершина айсберга педагогічної мудрості, педагогічної майстерності, спільного педагогічного досвіду багатьох поколінь. Але згадати їх ще раз не буде зайвим.

Вивчення математики створює можливості для інтелектуального розвитку особистості, насамперед — розвитку логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної культури, формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, обґрунтовувати твердження, моделювати ситуації та ін. Математика є засобом вивчення багатьох дисциплін, а розвинене логічне мислення сприяє засвоєнню гуманітарних предметів. Тому таким необхідним є вивчення математики та логіки в школі, і успіх цього процесу залежить від обраної учителем системи методів і прийомів активного навчання математики.

Ця система повинна охоплювати не лише роботу учня на уроці, але й сприяти розвиткові дитини в позаурочний час. Тому вчителеві необхідно подбати не тільки про організацію уроку, а й про те, як буде спланована домашня робота учнів, і докласти всіх зусиль до того, щоб забезпечити максимально продуктивну самостійну роботу учнів над навчальним матеріалом удома, навчити дитину раціонально розподіляти свій час, планувати роботу з виконання домашніх завдань.

Пізнавальні інтереси мають низку переваг, а саме: вони раніше й легше усвідомлюються дитиною; це конкретний і реальний імпульс для навчання; вони доступні для виявлення та спостереження; їх можна розвивати в будь-якому шкільному віці.

Навчання, підкріплене пізнавальними інтересами, має активний, дієвий характер. Активізуються розумові процеси учня, у нього з’являється прагнення до пошуку, до дослідження. Пізнавальні інтереси виявляються через певні емоції або емоційні стани: здивування відкриттям, очікування нового, піднесення у процесі учіння, інтелектуальна радість. Вольові прояви пізнавального інтересу пов’язані з ініціативою учня, самостійністю у здобутті знань, пошуком шляхів розв’язання навчальних завдань.

В. О. Сухомлинський порівнював думку дитини з ніжною трояндою, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися — в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості. Без цього емоційно-естетичного струменя не може повноцінно розвиватися думка дитини, йти від наочних образів до абстрактних узагальнень.  Інтелектуальне життя сповнюється радісними переживаннями, яскравими картинами. І думка, підкріплена образами оточуючих предметів, стає ясною. Запам’ятовування відбувається якнайінтенсивніше. Для розвитку мислення учнів, для збагачення власного досвіду, я використовую різні джерела, але найпродуктивнішим є формування власної думки, оцінювання різноманітні життєві явища, знаходження рішення в нестандартних ситуаціях, переконливе аргументування особистої позиції.

Предметом моєї уваги завжди є розвиток учнів, суть якого полягає у створенні оптимальних умов для формування особистості, здатної для самопізнання, саморозвитку та самовираження у майбутньому, засобом формування особистості нового типу.

Щоб розвинути творчі здібності учнів, слід поступово та систематично залучати їх до самостійної пізнавальної діяльності. Щоб забезпечити співпрацю між учнями і вчителем, уроку не достатньо. Тому традиційними в школі є тижні математики та математичні виховні заходи: складання творів, творчих робіт, історичних інформацій, казок до тем, вікторини. На таких заходах діти багато чого дізнаються з історії математики, життя вчених, виявляють свою настирливість, кмітливість, розвивають логічне мислення. Досить часто діти самі знаходять цікаві завдання і пропонують їх для заходів, випусків газет, складання кросвордів. Все це сприяє виробленню в учнів інтересу до предмета.

Розум — умова, необхідна для творчості, проте аж ніяк не достатня. Потрібна систематична цілеспрямована робота вчителя з виявлення та розвитку нахилів і здібностей учнів до творчості у процесі навчання. Недарма народна мудрість твердить, що покликання учителя прекрасне — дбати, щоб іскра знань не згасла.

Особливо актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства і школи зокрема, є використання педагогіки співпраці, педагогіки творчості. Як зазначала вітчизняний педагог Софія Русова, основним у діяльності школи має стати девіз: «Допоможи мені це зробити самому». І завдання вчителя полягає в тому, щоб не тільки не «замулити» джерела здібностей, якими обдарувала дитину природа, а й розвинути ці здібності, створити всі умови для самореалізації, самовдосконалення, самоосвіти дитини, спрямовуючи її діяльність у правильне русло.

Інтенсивне прискорення науково-технічного прогресу, лавиноподібне наростання інформації про світ і необхідність оволодіти нею поставили перед педагогами і психологами ряд складних завдань. У всіх галузях народного господарства потрібні такі спеціалісти, які б не тільки досконало володіли своєю спеціальністю, але й уміли працювати творчо. Проблема творчих здібностей переросла у соціальну. Знання все швидше починають «старіти», «відмирають» одні професії і «народжуються» інші. Частка розумової праці постійно зростає. Отже, творчі здібності людини слід визнати найістотнішою складовою її інтелекту, а завдання їх розвитку — одним із найважливіших у педагогічній роботі.

У вирішенні цього питання зацікавлена не лише держава: вчителів і батьків також хвилює розвиток здібностей у дітей, у тому числі і творчих. Існує тісний і нерозривний взаємозв'язок задатки — обдарованість — здібності.

Методи формування виконавських і творчих здібностей принципово різні. Виконавські здібності — продукт навчання, тобто засвоєння раніше відкритого, запам'ятовування, повторення, тренування, що є головним продуктом традиційного навчання.

Багатьом відома така притча: 

Звернувся до монаха бідняк:

 - Дай мені риби! Я голодний.

Монах мовчки віддав йому вудку.

      Повчальний характер притчі зрозумілий:

 треба давати не стільки їжу, скільки засобів її добування,

а в нашому випадку потрібно навчити дитину вчитися.

У шкільні роки проявляють свої здібності 3 – 5% обдарованих дітей. Створювати умови для розвитку учні, які б активно заглиблювались у пошук, розв’язували поставлені проблеми, на основі порівняння й зіставлення обирали оптимальні варіанти. Така організація навчального процесу виробляє в учнів навички здобувати знання самостійно шляхом особистих міркувань, розвиває творчий потенціал дитини, її нахили та здібності, готує її до подальшого життя. Саме талановиті люди є рушійною силою розвитку будь-якого суспільства. Обдаровані люди створюють нові теорії й нові технології, рятують нас у кризових і катастрофічних ситуаціях.

Творчі здібності — продукт саморуху, самостійного розв'язування задач, самостійного розкриття закономірностей і зв'язків між предметами та явищами, продукт роботи мозку;  продукт розвитку, причому розвитку вільного, за якого цікавість, захоплення і пристрасть - головні рушійні сили.

На своїх уроках я якраз і звертаю увагу на розвиток творчих здібностей. Це самостійні роботи творчого характеру, пошук нових методів доведення теореми, оригінальне розв'язування складної задачі. Особливе місце займає дослідницький метод навчання (можна створити у класі дослідницькі групи, які звітуватимуть одна перед одною після вирішення заданої проблеми). У процесі дослідження учні можуть використовувати різні літературні джерела, виконують малюнки, схеми, аналізують результати, відповідають на запитання, одержуючи, за потребою, консультацію вчителя. У своїй діяльності використовую різні методи і методичні прийоми: репродуктивний (з послідовним ускладненням видів діяльності), пояснювально-ілюстративний, дослідницький. Адже, навчати — означає спонукати учнів творити відкриття.

Кожна здорова дитина має можливості для розвитку як виконавських, так і творчих здібностей до всіх видів діяльності. І багатство можливостей розумового розвитку приховано не лише в природі спадковості, а і в строках початку, методах і умовах розвитку дитини. Вона повинна відчувати інтерес до себе, до своєї роботи, до своїх здібностей та прагнень. Ця дитина має бачити перед собою нехай і дуже віддалену, але перспективу, розуміти, що буде кінцевим пунктом її шляху. Отже, здібна дитина — не дар природи. Успіх залежить від батьків і вчителів.

У школі, в основному, відбувається посилене формування виконавських здібностей дитини, що призводить не лише до зупинки, а й до згасання її творчих здібностей. Щоб цього не сталося, доцільно використовувати метод проблемного навчання, який створює сприятливі умови для розвитку творчих математичних здібностей. Адже, як відзначав Декарт, «… для того, щоб удосконалювати розум, треба більше розмірковувати, ніж заучувати».

Творчі здібності учнів проявляються в ситуації, коли треба знаходити в реальній дійсності нові проблеми, бачити їх нові сторони. Для цього задана діяльність повинна бути новою (хоча б на першому її етапі) і цікавою для всіх. Пропонований матеріал повинен містити (у прихованому вигляді) ряд цікавих проблем, які не слід відкрито формулювати. Наприклад, у добірці однотипних задач кожна окремо взята задача може не виступати як проблемна, але в сукупності з іншими задачами дає можливість знаходити нові прийоми розв'язування, ставить перед учнем завдання, в ході розв'язування яких він відкриває для себе окремі або загальні закономірності. Тому задачі слід добирати так, щоб учень міг творити, мислити, щоб він сам мав можливість досягти вершин інтелектуальної творчості. Будучи простою, задача має бути достатньо цікавою і викликати інтерес до неперервної, довготривалої діяльності. Адже, як відзначав психолог Л.Виготський, «... задачі, які ставляться перед учнями, мають випереджати вже досягнутий ними рівень на один крок». Тільки так серед дітей можна виявити обдарованих для поглибленої роботи з ними. Важливим є не стільки те, чи розв'яже учень задачу, скільки те, як він буде думати, розв'язуючи її.

Для того, щоб глибше розвивати творчі здібності учнів, після розв'язування задачі я пропоную учням змінити її умову і дати відповідь на запитання: «Що буде, коли...». Інколи я пропоную учням самостійно скласти задачі, які б найповніше виражали основне і найсуттєвіше в змісті пройденого матеріалу. Таке завдання дає змогу учневі визначити змістовні зв'язки між елементами пройденого матеріалу.

Додаток 1

Методи розв’язування логічних задач.

Різноманітність логічних задач сприяє розвитку способів їх розв’язування. Найбільш поширеними є три способи розв’язування логічних задач:

1)  з допомогою міркувань;

2)  табличний;

3)  засобами алгебри логіки.

Перший спосіб не може бути описаний формальною мовою, тому не отримав застосування в ОТ і в інформатиці. Зосередимось на засобах алгебри логіки.

Звичайно використовується наступна схема розв’язування :

•   вивчається умова задачі;

•   вводиться система позначень для логічних висловлень;

•   конструюється логічна формула, яка описує логічні зв’язки між всіма висловленнями умови задачі;

•   визначаються значення істинності цієї логічної формули;

•   з отриманих значень істинності формули визначаються значення істинності введених логічних висловлень, на основі яких робиться висновок про розв’язок.

Розглянемо задачу(№1):

«Олексій, Борис і Григорій знайшли в землі посудину. Кожен з них висловив по два припущення.

Олексій – Ця посудина грецька, V століття.

Борис – Ця посудина фінікійська, III століття.

Григорій – Це не грецька посудина, IV століття.

Вчитель історії сказав друзям, що кожен з них правий лише в одному з двох своїх припущень. Де і в якому столітті була виготовлена посудина?»

Розв’язування

1.  Позначимо прості висловлення буквами:

«Посудина грецька» – Г; «Посудина фінікійська» – Ф;

«Посудина V століття» – 5; «Посудина III століття» – 3;

«Посудина IV століття» – 4.

Додаток 2

Задачі творчого характеру

1.У селянина було кілька однакової ваги поросят та кілька однакової ваги ягнят. Хлопчик запитав селянина, скільки важить одне порося та одне ягня. Селянин відповів, що троє поросят та двоє ягнят важать 22 кг, а двоє поросят та двоє ягнят важать 23 кг. Як відповісти на запитання хлопчика?

2. Аркуш паперу у формі правильного шестикутника. Його вершини за часовою стрілкою перенумерували від 1 до 6. Згодом цей папір  зігнули так, що парні вершини збіглися з центром шестикутника. Яку фігуру отримали?

3. У трикутника усі сторони рівні. Трьома прямолінійними розрізами розділити його на три рівні трикутники.

4. Один учень писав про себе: «...Пальців у мене двадцять п'ять на одній руці, стільки ж на другій, на ногах десять...» Чому він такий потворний?

Відповідь Учень після слова «двадцять» не поставив дві крапки.

5. Скільки разів  від 100 можна відняти 10?

Відповідь  Один раз, бо потім залишиться 90 (100 − 10), і треба буде віднімати вже від 90, а не від 100.

6. А ви знаєте дроби? Зараз перевіримо.

Десять солдат шикувалося в ряд,

Десять солдат йшли на парад.

Дев’ять десятих було носатих,

А скільки ж було курносих солдат?

Розв’язуючи кожну з таких задач, вчитель організовує роботу таким чином, щоб учні критично мислили, знаходячи місце задачі в реальному житті, та значущість знань для їх розв’язування.

Задачі на об’єми фігур 

             Задача1  (для груп професії "Кухар")

Скільки повних порцій супу міститься в каструлі, яка має форму циліндра, висота якого 40 см, а діаметр 0,3 м. Відомо, що одна порція містить 0,25 л супу.

Задача 2.

Діаметр каструлі 44 см, а висота 32 см. Скільки літрів води вона вміщує?

Задача 3.

Скільки меду можна вмістити в посудину, що має циліндричну форму з діаметром основи 22 см і висотою 46 см, якщо густина меду 1350кг/м³

Задачі (для груп професій сільськогосподарського напрямку)

Задача 1.

Яка врожайність зернових з 1га при розмірах поля 2 3 км та врожайності 200гр. з 1 дм². Порівняйте отриманий результат із загально обласним показником врожайності пшениці за 2010 рік (40 ц з 1 га) і зробіть висновок про ефективність сільськогосподарських робіт на даному полі.

Задача 2

Скільки мішків аміачної селітри можна помістити в склад розмірами 20м х 9м х 4м, якщо мішок селітри можна прийняти (з певною похибкою) за прямокутний паралелепіпед розмірами 90смх 5смх25см? (На щілини між мішками і центральний прохід виділяється 30% об’єму складу).

Задачі практичного і професійного спрямування (для груп сільськогосподарського та автомобільного напрямку).

Задача 1

Бак, що має форму прямокутного паралелепіпеда, доверху заповнено бензином. Довжина бака 3м, ширина 1,5м, висота 1,2м (Розміри внутрішні). Густина бензину 710 кг/м куб. На скільки робочих днів вистачить цього бензину для заправки автомобіля ГАЗ – 53, якщо середні витрати бензину автомобіля за робочий день – 95 кг?

Задача 2

Потрібно підсипати гравій на ділянці сільської дороги довжиною 1 км та шириною 4 м, щоб рівень дороги піднявся на 25 см. По скільки рейсів з гравієм повинен здійснити кожен з п’яти самоскидів КаМАЗ – 5511, якщо кузов самоскида вміщує 7,5 м3 гравію ?

Задача 3, (для груп будівельного та сільськогосподарського напрямку).

Будівельна бригада споруджує з цегли перегородку на складі для зберігання мінеральних добрив. Довжина перегородки 18м, висота 4м, товщина 25см. Розчин збільшує об’єм перегородки на 15%. Скільки цегли потрібно для роботи, якщо розміри цеглини 25см на 12см на 6,5см (при умові, що цегла не б'ється)?

Задачі на відсоткові відношення

Медицина

Задача 1.

Курс повітряних ванн починається з 15 хвилин в перший день і збільшують час цієї процедури кожний наступний день на 10 хвилин. Скільки днів потрібно приймати ванни в вказаному режимі, щоб досягти максимальної тривалості 1 год. 45 хв.?

Задача 2.

Хворий приймає ліки за наступною схемою: в перший день він приймає 5 капель, а в кожні наступні – на 5 капель більше, ніж в попередній день. Прийняв 40 капель, він три дні приймає по 40 крапель ліків, а потім щоденно зменшує прийом на 5 крапель, доводячи його до 5 крапель. Скільки флаконів ліків потрібно купити хворому, якщо в кожному міститься 20мл ліків (що складає 250 крапель)?

Фізкультура

Задача 1.

В змаганнях по стрільбі за кожний промах в серії з 25 пострілів стрілок отримує штрафні очки: за перших промах – 1 штрафне очко, за кожний наступний на 0,5 очка більше, ніж за попередній. Скільки разів потрапив в ціль стрілок, що отримав 7 штрафних очків? 

Задача 2.

Скалолази в перший день підняття піднялися на висоту 1400 м, а потім кожний наступний день вони проходили на 100 м менше, ніж за попередній. За скільки днів вони покорили висоту в 5000 м?

Біологія

Задача 1.

Бактерія потрапивши в живий організм, до кінця 20 хвилини ділиться на дві бактерії, кожна з них до кінця наступних двадцяти хвилин ділиться знову на дві і т.д. Знайти число бактерій, що утворились з однієї бактерії до кінця суток.

Геометрія життя

Задача1.

З гарячого крану ванна заповнюється за 23 хвилини. Із холодного крану за 17 хвилин. Маша відкрила спочатку гарячий кран. Через скільки хвилин вона повинна відкрити холодний кран, щоб до моменту наповнення ванни гарячої води налилося в 1,5 разів більше, ніж холодної?

Задача 2

Який об’єм молока може вміститися в тетрапак у вигляді піраміди, основа якої рівносторонній трикутник зі стороною 20 см, висотою 24 см.

Задача3.

Єгипетські піраміди – найдавніше і разом  з цим єдине, що збереглося до наших днів, чудо світу. Піраміда Хеопса – сама велика піраміда. Вона була самою великою спорудою світу, поки в 1889 році не поступилась Ейфелевій башті . Зараз висота піраміди складає 137 м, основа 230х230м, вага 6400000 тонн. Вичислити об’єм піраміди.

Тому на уроках я намагаюся створити умови, для формування пізнавальних інтересів, які я поділила на дві групи:

1) пов'язані зі змістом навчального матеріалу новизною (нові факти, закономірності, способи пізнання тощо); зіткненням особистого досвіду учнів з системою наукових понять; виявленням історичного аспекту шкільних знань, включенням до матеріалу, що вивчається, фактів з історії та сучасного етапу науки;

2) пов'язані з організацією різних самостійних робіт, у ході яких учні ознайомлюються з новими способами розв'язування задач, включаються у нові види пізнавальної діяльності, зіштовхуються з різними тенденціями і точками зору; залученням учнів до дослідницької роботи, виконання творчих робіт (реферати, доповіді, кросворди).

Система продуманих масових заходів дає можливість учителю розвивати інтерес і творчі здібності школярів, залучаючи їх до різних видів інтелектуальної діяльності, що ґрунтуються на математичному матеріалі.

Обдарованість, здібності дитини проявляються і розвиваються протягом усього життя. Математичні задатки учнів можуть проявлятися і розвиватися як на уроках, так і в позаурочний час — під час випуску стінної преси, добору літератури. Основним завданням навчання і виховання є створення умов для розвитку творчих здібностей учнів.

Засвідчує високий рівень математичної підготовки школярів участь в олімпіадах. Звичайно, цьому процесу передує тривала підготовча робота, яка не відразу дає певні результати. Така форма роботи чи не найкраще сприяє зростанню творчої активності учнів, формуванню наполегливості в досягненні результату, виробленню навичок і вмінь самостійно працювати з додатковими джерелами знань і застосовувати отримані знання в нових умовах.

У своїй діяльності я використовую дидактичний матеріал, який диференціюю за рівнями складності і застосовую, враховуючи інтереси і нахили учнів.

Д.Пойа наголошував: «Відшукуйте у вашій задачі все, що може знадобитися під час розв'язування інших задач, — у даній конкретній ситуації намагайтеся виявити загальний метод».

Інколи розібратися в готовому «чужому» розв'язанні, поясненні зовсім не легше, ніж розв'язати задачу самому. Тому на уроках я практикую самостійну роботу з підручником.

Крім того, пропоную учням працювати з додатковою літературою, що дає їм змогу не лише розширити свій кругозір, ознайомитися з матеріалом, не передбаченим програмою, а й вникнути у нові проблеми і гіпотези математичної науки, поміркувати над методами їх розв'язування, зануритися у світ тих передбачень і загадок, що змушують мислити, міркувати і шукати.

На уроці намагаюся показати учням математику з найпривабливішого боку, викликати в дитини радість від занять розумовою працею, допомогти подолати труднощі й отримати перемогу над самим собою. Адже інтерес — «золотий ключик» до виховання здібностей.

«У школі повинно бути керівництво розумовою діяльністю учнів, керівництво процесом оволодіння, поглиблення, закріплення, застосування знань, керівництво розумовим розвитком», — писав В.Сухомлинський. Думаюча людина завжди сильна характером. Сформувати таку людину — мета, досягненню якої мають бути підпорядковані всі педагогічні зусилля. Урок математики сприяє формуванню в школярів умінь застосовувати знання на практиці, працювати з бажанням, самостійно порівнювати свої «сьогоднішні» успіхи з «учорашніми». Важливо, щоб кожен учень виконував посильну творчу роботу, в чому проявлятимуться елементи гуманізації та диференціації процесу навчання. Навчити учня досліджувати, відкривати математичні факти та доводити їх — важливе завдання учителя. Це сприятиме розвитку творчих здібностей і паростків таланту.

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми?

Учитель повинен:

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, від­чувати їхні потреби та інтереси.

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів.

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей.

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту. Володіти почуттям гумору.

7. Мати живий та активний характер.

8. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконалення.

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

12. Володіти емоційною стабільністю.

13. Уміти переконувати.

14. Мати схильність до самоаналізу.